Суспільна загроза, яку становлять гопи

    Гопи існують і у нормальному суспільстві, але їх там надзвичайно мало, і вони не здатні вербувати собі подібних. На даний момент багато країн пост-радянського простору (в т.ч. і Україна) переживають період економічної і культурної кризи, що, в свою чергу, створює несприятливі умови для збереження духовних цінностей населенням. Підростає молоде покоління, багато з якого – підлітки, виховані вулицею і міфами про „панятія”, включаючи гопопропагуючі фільми та пісні (напр. гопо-реп групи „Каста”). Така ситуація сприяє поширенню гопівських ідей серед населення, багато хто просто виростає серед гопів, не уявляючи собі іншої форми існування.
    На даний момент існує чітка схема взаємодії гопів зі справжніми бандитами, мафією та непоодинокі випадки вербування гопами представників міліції шляхом підкупу. Останнє – до болю прикре злиття таких протиставних груп населення, на жаль, замовчується міліцією, оскільки „честь мундира” (а вона, я Вам скажу, зникла ще в часи КДБ), на їхню думку, дорожча за тисячу людських життів.
    За часи 90-х років в Україні (особливо на заході) гопи поширили свою ідеологію серед молоді, створюючи собі таким чином майбутню зміну. Гопи вигідні корумпованим владним органам як засіб свого коштозабезпечення, влада їх плекає „як парость виноградної лози”. На жаль, організаціі не доступні джерела письмових та усних вказівок владної верхівки на проведення в Україні тої чи іншої культурної політики, але, як то кажуть, всяке дерево по плодах пізнається – можна побачити невдало замасковану прихильність до гопоти всіх органів місцевого самоврядування: хто займає владні посади, хто одержує в першу чергу дозволи на що б то не було – ті, хто „забашляв”. А нормальним людям „башляти” не личить. Це можуть бути лише вихідці з гопоти.     
Гопи мають навіть своїх представників у Верховній Раді України: партію, яка відстоює їх інтереси. Смішно, але саме деякі члени Партії Регіонів були неоднократно судимі, причетні у скоєнні особливо важких злочинів і зараз відстоюють гопівську ідеологію – паханат, корупцію та просто злочинність. Правда тепер, на відміну від „казлообзиванія” в 2004 році, вони вміло маскують свої справжні погляди на життя під рвану вуаль „ліберальної” партії.
    Суспільство прогнило гопотою зсередини, вилікувати його можуть лише нормальні, більше того – порядні люди, прикладаючи свої зусиля за ради очищення власної держави від вуличної злочинності. В глобальному плані позбавити від гопоти може зміна ментальності з вічно перестрашеного раба на вільну і свідому особистість. Поки існує страх перед злочинністю, поти остання процвітає.